День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя
26 лютого 2014 під стінами кримського парламенту відбувся масштабний мітинг на підтримку територіальної цілісності України.
У 2020 році Президент України Володимир Зеленський видав Указ №58/2020, яким встановив 26 лютого День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. З 2021 року реалізується ряд заходів на державному рівні, розроблена візуальна айдентика цього Дня та висвітлюється в медіа тема боротьби за звільнення всіх наших окупованих територій.
26.02.2014 під стінами кримського парламенту відбувся масштабний мітинг на підтримку територіальної цілісності України. На заклик Меджлісу кримськотатарського народу до заходу долучилися тисячі активістів і небайдужих громадян. Контакти російських та окремих кримських депутатів, їхня співпраця з незаконними парамілітарними формуваннями свідчили про підготовку до захоплення півострова РФ. Проте того дня у мирний спосіб кримчанам вдалося не допустити позачергового засідання парламенту та перегляду статусу автономної республіки у складі України.
Атмосфера протесту
Наприкінці 2013 – на початку 2014 вся Україна переживає злет громадського активізму. Небайдужі з різних регіонів, , прибувають до столиці виступити проти непослідовних дій Президента та уряду. Акції, штаби спротиву, намети на підтримку євроінтеграційного курсу країни постають і на площах інших міст, в тому числі й на півострові. Поступово вимоги мітингувальників розширюються – їх обурює насильство, корупція, узурпація влади, порушення конституційного порядку та національних інтересів. Протести збирають (поза)партійних людей різного віку та національностей, різних професій. Найпопулярніший символ тогочасних протестувальників – державний прапор України.
Влада в центрі та на місцях переслідує активістів, а на противагу демократичному спротиву мобілізує так званий «антимайдан». Втім, коли кількість загиблих у центрі столиці перевищує сотню, парламент, навіть за пропрезидентської більшості, засуджує усі вияви насильства, що призвели до загибелі й поранень протестувальників. Верховна Рада України повертає парламентсько-президентську форму правління та закликає до громадянського миру. Поки Київ відновлює владні ресурси та віддає шану загиблим героям Майдану, кримські активісти переживають чергову хвилю переслідувань.
25 лютого 2014 року на засіданні Президії Меджлісу кримськотатарського народу прийнято рішення про проведення на завтра мітингу. Голова Меджлісу сповістив правоохоронців про місце й час (з 10:00 до 17:00 год.) запланованого заходу. У місцевий орган влади повідомлення про проведення 3-тисячного мітингу – з метою «недопущення прийняття ВР АРК рішень, спрямованих на дестабілізацію ситуації в автономії» – надійшло наступного дня о 09:15 год.
У Сімферополі активісти збиралися переважно на площі перед будівлею кримського уряду. Проте наприкінці лютого, зокрема й зранку 26-го вони прямують до Верховної Ради Автономної Республіки Крим (ВР АРК) .
Гібридний супротивник
Тутешні парламентарі, на відміну від центральної влади, так і не об’єдналися заради політичної стабілізації. Навпаки – на засіданнях ВР АРК напруга нагніталася, лунали незаконні заклики до «самовизначення Криму».
Президія засуджувала громадські протести. У дні масових розстрілів на Майдані очільник кримського парламенту Володимир Константинов перебував у Москві. Тут він озвучив ідею «денонсації рішення від 1954 року про передачу Криму Україні».
25.02.2014 будівлю ВР АРК близько 400 проросійськи налаштованих людей. Вони вимагали зняти державну символіку України, а ще – провести позачергову сесію, на якій прийняти рішення про референдум за незалежність Криму.
Всередині ж кримського парламенту відбувався «круглий стіл» за участі . Їх ще звечора зустріли Сергій Аксьонов і Сергій Цеков – кримські депутати, двоє з трьох у ВР АРК представників партії «Русское единство» / «Руська єдність».
О 15 год. спікер задовольнив вимоги проросійських пікетувальників – оголосив про збір депутатів 26.02.2014. Водночас сімферопольська організація партії «Русское Единство» повідомила виконком міста, що того ж дня з 13:00 до 20:00 год. проведе 15-тисячний мітинг перед будівлею ВР АРК «проти дестабілізації ситуації, збереження і збільшення повноважень Республіки Крим».
Увечері, дізнавшись, що Меджліс кримськотатарського народу також буде проводити мітинг, прийняв рішення про залучення ще й незаконного парамілітарного формування «Народне ополчення Криму» для «охорони» будівлі ВР АРК.
Мобілізовані й представники казачих організацій, серед їхніх керівників − Сергій Шувайников, також депутат від партії «Русское Единство». Особливому загостренню ситуації у день протистояння посприяли й − переважно чоловіки з Севастополя (близько 1000) та Євпаторії (близько 400).
Правоохоронні органи були проінформовані про заплановані мітинги, що підтверджується розрахунком сил і засобів МВС, однак протягом усього мітингу поводилися пасивно, не застосовували спецзасоби. Того дня на площі, за різними підрахунками, збереться до 20 тис. людей, правоохоронців – 551.
Напередодні знакового мітингу практично звідусіль доносилися тривожні новини: півостровом переміщуються російські війська, переслідуються журналісти, формуються загони так званої «самооборони», встановлюються ворожі блокпости. Під загрозою адмінбудівлі, навіть у храмах господарюють «казаки»… Тож громадянське суспільство Криму перебирає на себе державницькі завдання – активісти збираються заради збереження єдності та територіальної цілісності України.
Громадськість на захисті закону
Під час розслідування, в тому числі й міжнародною експертною групою, вдалося похвилинно відтворити події, які відбувалися
26.02.2014 першими під будівлею ВР АРК з’являються співробітники МВС з різних районів Криму. Відтак з пов’язаними «георгіївськими» стрічками прибувають члени проросійського «Народного ополчення» (близько 500 осіб), які ще й отримали завдання надавати допомогу співробітникам міліції. Разом вони переважно охороняють будівлю парламенту, та значно рідше вибудовують такі необхідні в той день кордони між сторонами протистояння.
З 10:00 год зі сторони вул. Сєрова площу заповнюють представники кримськотатарської громади та інші проукраїнські активісти (за різним підрахунками 5-10 тис. людей). Серед них до 600 членів громадської ініціативи «Євромайдан-Крим» та їх координатор Андрій Щекун. За годину приєднуються й представники руху фанатів сімферопольського футбольного клубу «Таврія» (близько 30 осіб).
Тут переважають українські та кримськотатарські стяги. : «Слава Україні!», «Героям Слава!», «Аллах Акбар!», «Банду геть!», «Україна!», «Крим – Україна!», «Могильов, геть із Криму!», «Крим – не Росія!», «Геть прапор Росії!». Мітингувальники виявились не у всьому підготовлені. Вони не мають достатньо звукової апаратури, часом дискутують між собою, не однаково поінформовані про причини зібрання.
Проросійськими силами активно керує майбутній очільник окупаційної адміністрації Сергій Аксьонов. Тут скандують: «Росія!», «Крим – Росія!», «Слава героям Беркута!», «Фашизм не пройде!». У натовпі прапори Криму, партії «Русское Единство», Андріївський прапор, а також комуністичний. Декілька разів розгортають великий прапор РФ.
Організатори обох сторін періодично ведуть переговори, узгоджують розташування сил, закликають учасників уникати провокацій, а міліцію – навести порядок і забезпечити безпеку. Правоохоронці від переговорного процесу фактично відсторонилися самоусунулися.
Перші зіткнення відбуваються вже після 11 год, а з відкриттям позачергової сесії ВР АРК ситуація загострюється. По лінії починається тиснява. У натовпі вигуки: «Люди, припиніть битися!», «Зупиніться!», «Відкривайте коридор!», «Пропустіть лікарів», «Припини кидати!», «Схаменіться, кримчани»…
Близько 15 год проукраїнським активістам вдається відтіснити проросійських з внутрішнього дворика кримського парламенту. Активісти починають заходити всередину, . Сесію спершу відтерміновують та зрештою скасовують – за відсутності кворуму
Того дня депутатський корпус так і не збереться, а організатори обох сторін закличуть людей покинути місце проведення мітингу, зберігати мир. До вечора на площі перед парламентом залишатимуться тільки та співробітники МВС.
За допомогою до медиків звернуться 30 осіб. Черговий лікар повідомить про двох загиблих громадян України. Травми вони ймовірно отримали у тисняві на площі. Розслідування вказаних обставин, а також загалом на підтримку цілісності України із застосуванням насильства розпочнеться оперативно.
Будуть розслідуватися і дії колишніх працівників органів внутрішніх справ АРК, які забезпечували охорону громадського порядку біля парламенту та . Того ж дня генеральна прокуратура України відкриє провадження за фактом проявів сепаратизму в Криму.
Вночі вже російські військові захоплять будівлі парламенту та уряду АРК. Після встановлення Росією ефективного контролю на території півострова розпочнуться незаконні, політично вмотивовані переслідування громадських активістів. Однією з перших і показових буде «справа 26 лютого», внаслідок чого незаконно засудять на строки від 3 до 8 років проукраїнських учасників мітингу.
За процесуального керівництва прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя триває досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактами незаконного переслідування кримських татар – учасників проукраїнського мітингу, який відбувся 26.02.2014 біля будівлі Верховної Ради Автономної Республіки Крим, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 438, ч. 1 ст. 119, ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 122, ст. 340, ч. ч. 1,2 ст. 146, ч. 2 ст. 162 КК України.
Під час досудового розслідування повідомлено про підозру 29 особам, які незаконно переслідували та позбавляли волі громадян України, учасників мітингу, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст.438 (порушення законів та звичаїв війни) та за ст.111 (державна зрада) КК України.
Підозрювані, серед іншого, зрадили присязі на вірність народу України та перейшли на службу до незаконно створених правоохоронних й судових органів держави-окупанта.
Разом з тим, підозрювані порушили норми міжнародного гуманітарного права, оскільки, реалізуючи політику держави-окупанта, спрямовану на переслідування проукраїнськи налаштованого населення півострову, ретроспективно застосовували законодавство РФ та засудили до позбавлення волі учасників мітингу.
Попри все 26 лютого 2014 року запам’ятається в Криму початком мирного спротиву кримчан російській окупації. Вже за 2 роки цей день офіційно увійде до календаря пам'ятних дат України. А в 2020 Президент України установить День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, який відзначатимуть щороку саме 26 лютого.
