Етніка. Решетилівська вишивка білим по білому
Решетилівська вишивка або вишивка «білим по білому» ― техніка вишивки білими нитками по білій тканині, що зародилася у селищі Решетилівка, поєднує в одному виробі до 5-7 різноманітних технік. Внесено до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини
Ремесло вишивки у Решетилівці стало популярним після скасування кріпацтва в 1861 році. Люди почали розвивати власну справу. Започаткуванню традиції сприяло, що уздовж річки Говтва добре росли льон і коноплі. З них пряли нитки й ткали полотно. Щоб після розкрою не викидати маленькі шматочки тканини, майстрині зшивали їх і таким чином отримували додатковий одяг для родини. Нитки для швів висмикували з тієї ж матерії, потім декорували шви майстерними стібками, що надавало виробу рельєфу й особливої краси. Щоб отримати якісні білі нитки, скручували їх пасмами й клали в діжку, пересипаючи попелом із берези або вільхи, заливали гарячою водою і добу настоювали. Потім ретельно їх виполіскували й висушували. Процедуру повторювали кілька разів.
З 1905 року в Решетилівці працювала фабрика художніх промислів, яка виготовляла великий асортимент виробів, оздоблених решетилівською вишивкою.
У 1937 році, поряд з фабрикою, була створена школа майстрів художніх промислів, пізніше ― Решетилівський художній професійний ліцей, до якого на навчання приїжджали учні з усіх регіонів України.
У 2019 році було відкрито Всеукраїнський центр вишивки та килимарства, де показують роботи відомих місцевих майстрів, а також старовинні зразки вишивки з приватної колекції наукового співробітника центру Юрія Мельничука.
Відео створено у 2023 році в межах інформаційно-просвітницької кампанії «Етніка: українські народні художні промисли» Міністерством культури та інформаційної політики України у партнерстві з проєктом «Супровід урядових реформ в Україні», що фінансується Урядом Канади та впроваджується компанією 'Alinea International.' Мета кампанії — посилити позитивний імідж України як незалежної держави зі стародавньою та автентичною культурою за кордоном та згуртувати громадян навколо збереження культурної спадщини всередині країни.
