Іванівська селищна військова адміністрація
Генічеський район, Херсонська область

Свою історію розповідає військовослужбовець з позивним “Тюрк”

Дата: 17.05.2024 22:55
Кількість переглядів: 31

Фото без опису

“Qarşılıq / Спротив” — це серія історій представників корінних народів України — військових та ветеранів, які боролись та продовжують боротися за право жити у вільній та незалежній Українській державі. До Дня памʼяті жертв геноциду кримськотатарського народу, пʼять українських військовослужбовців та ветеранів кримськотатарського походження розповідають про їхню мотивацію чинити спротив російським окупантам зі зброєю в руках.

Сьогодні свою історію розповідає військовослужбовець з позивним “Тюрк”, який долучився до Сил оборони України 26 лютого 2022 року, і сьогодні бореться за звільнення рідного Криму у лавах 24 ОМБр імені короля Данила.

“У нашій сім’ї п’ятеро дітей, у нас з братом є ще троє старших сестер. Батько завжди хотів сина, а отримав одразу двох. Мене та мого брата.

І якби не росіяни, то в нашій сім’ї ми були б не єдиними близнюками.

Наша бабуся була при надії, коли в дім молодого подружжя увірвалися росіяни та змусили поспіхом збирати речі. Як і усім іншим, їм дали обмаль часу на те, щоб схопити хоча б найнеобхідніше. Трохи їжі, документи, Коран.

Бабуся, коли ми були ще малі, розповідала про всі ті жахи, які їм довелося витерпіти. Перший чоловік бабусі не вижив у дорозі. Незадовго після прибуття у місця депортації, через жахливі умови утримання помер і її рідний брат, а сама бабуся дізналася, що носила під серцем близнюків. Яких вона теж втратила.

Ми з братом народилися через пів століття після цих подій, але про злочини, які чинили росіяни щодо нашого народу, щодо нашої родини ми не забули. І не забудемо ніколи.

Я не забуду очі бабусі, коли вона говорила про вкрадений росіянами дім, про втрачених дітей. Не забуду ті довгі години очікування евакуації важкопораненого брата, який стікав кров’ю у мене на руках. Я не забуду і продовжу боротися. Бо в мене один шлях.

І це шлях до звільненого Криму, до звільненого дому.”

Родина “Тюрка”, як і кожного з героїв нашого проєкту, у 1944 році була депортована радянською владою, пережила багато незгод, та все ж змогла повернутися на Батьківщину. На жаль, російські окупанти відібрали можливість жити в рідному Криму у нащадків тих, хто 80 років тому був злочинно депортований. Тому “Тюрк”, разом з українцями та представниками інших корінних народів України, бореться проти російських окупантів, аби розірвати коло історії та звільнити свій рідний Крим.

Спротив триває!

Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень